ВСЕ ЗАКОНОМІРНО. ДИВА НЕ СТАЛОСЯ.

Попри бадьорі заяви організаторів та очільників українського футболу. І, зокрема, демонстрації чергового «нападу патріотизму» у ВР.

Треба ще вміти за величезні кошти продемонструвати на футбольному полі таку безпомічність та безпорадність, відсутність елементарних професійних навичок. Знайомий сьогодні вранці мені розповів: його літня мати, дивлячись цей матч, не могла збагнути, чому футболісти увесь час відпасовували м’яча П’ятову, навіть від воріт суперника. Відповідь очевидна – не знали, що з ним робити, відпрацьовували номер.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: ПОСТАВИТЬ МОЗГИ НА СЛУЖБУ СТРАНЕ

Україна та люди, які вже тривалий час живуть у стані стресу та депресії, потребують бодай якогось позитиву. Його обіцяли. Але як казав класик: маємо, що маємо.

Зрештою, іншого й бути не могло:

- масовий футбол в Україні вбито. Утім, як і взагалі спорт та масову фізичну культуру, їх інфраструктуру;

- до останку «проїли» та зруйнували закладене у попередній, радянський період;

- чемпіонату фактично немає; все заздалегідь є визначеним і очевидним, не рахуючи окремих нюансів.

- бал у спорті правлять діловари та політичні призначенці.

Тепер залишається лише тішитися (а декому навіть радіти) тим, що росіяни не набагато кращі за нас та робити закиди полякам, що зіграли не так і не підіграли нам.

Прикро, але все закономірно.

Вчора України не було на полі. Наша збірна переважно запам’яталася активністю напередодні зустрічі, обіцяючи атакувальний футбол, балачками про власну перевагу в класі, необхідну перемогу та ін. У грі все було інакше – безвольно, бездумно, безхребетно. Не допомогли й наші флангові «зірки», яких з легкістю перекрили «посередні» ірландці.

Взагалі штучна звеличеність цих зірок, а насправді посередностей з   непомірними амбіціями, розпущеністю та вседозволеністю, що не так давно було продемонстровано у внутрішньому чемпіонаті, ставка на легіонерів – це та інше є складниками нашої ганьби на Євро-2016. Ці, з дозволу сказати, «дитячі пустощі» - віддзеркалення загального стану українського футболу.

Не було особливого оптимізму й після гри з Німеччиною. Ситуативні успіхи в тій грі були в основному результатом хаотичних дій та запобіжником від критики працювала безапеляційна обставина – чемпіони світу. Як сказав Фоменко: «машина є машина». До чого ж тоді взагалі участь у подібних форумах?

Час робити радикальні висновки. Чи знову все обмежиться балачками!?

Інші статті: 

САВЧЕНКО ЯК НОВА ПОЛІТИЧНА РЕАЛЬНІСТЬ

НЕПРАВИЛЬНАЯ ОРИЕНТАЦИЯ УКРАИНЫ

ПОСТАВИТЬ МОЗГИ НА СЛУЖБУ СТРАНЕ