четверг, 5 мая 2016 г.

БУТИ ЛЮДИНОЮ!

Улюблений вид спорту мільйонів – футбол – в українському виконанні все більше розчаровує і навіть обурює. І не лише рівнем організації чемпіонату, майстерності футболістів. Це ще півбіди, яку традиційно можна списувати у тому числі на внутрішні проблеми в країні, як це повсюдно зараз роблять. А насамперед поведінкою футболістів, від яких у свою чергу не відстають фанати. Принаймні їх екзальтовано-хуліганська частина. А паршива вівця, як відомо… Апогеєм такої виключно нахабної поведінки та наплювацького ставлення до вболівальників й країни загалом став заключний момент матчу Шахтар-Динамо К.
Списати те, що відбулося на емоції, аж ніяк не можна. Хоча б вже з огляду на коментарства футболістів після поєдинку, коли здавалося б навіть така негідна поведінка мала б поступатися розуму.
Просто сутність та убогість душі й серця вилізла на поверхню насамперед у тих, хто уявив себе великими майстрами. Відбулася демонстрація того, що ці герої собою являють, їх справжнього змісту, їх справжньої ціни. Яка у базарний день ламаного гроша не варта…
Вражає й те, що замість принципової оцінки такого ганебного неподобства почали вдаватися до пошуку сумнівних виправдань, аргументів для одних і знеславлення інших. Підвели під це політику. І пішло й поїхало…
Все йшло до того, що подібне мало статися.
Пора вже декого з розбещених зірок опустити на землю. Хоча б придивитися, яка формально у них зарплата і як реально вони живуть. Запропонувати подати декларації, а то й мобілізувати в ЗС, щоб реально послужили країні. Принаймні треба поставити такі питання у практичній площині. Це аж ніяк не було б зайвим перед Євро-2016, на якому «недільні герої» мають захищати честь України. Маю великі сумніви, що вони розуміють, що таке людська честь і гідність. Куди їм вже до розуміння такого поняття, як «честь держави».
Знаю багатьох колишніх футболістів вищого рівня. Нинішнім зіркам далеко до них в усьому.
До речі, двічі на тиждень з деякими з них (Чанов, Ковалець, Хлус) граємо в футбол. Так це ж Люди! Саме ця людяність та порядність спонукали мене відмовитися від наміру – зав’язати з футболом після 60 років. Останній поєдинок був в суботу 30.04. Зіграли внічию – 10:10. 5 м’ячів записав на свій рахунок. Емоції на наших поєдинках не менш бурхливі, але й взаємоповага не на меншому рівні.
Справжня людина в усьому і завжди повинна залишатися людиною – у великому і дрібному. Нікчемна людина – нікчемна в усьому: навіть у дрібному.

Комментариев нет:

Отправить комментарий