Загострення газового питання вдихнуло нове життя в ряд
вже риторичних запитань, як до влади, так і до тих, хто безпосередньо керує
питаннями газопостачання країни.
1. Чому попри всі високі запевнення щодо достатнього
обсягу газу у підземних сховищах, країна виявилась не готовою пройти
опалювального сезону без «прикрути»? Чому звичайні українці мають
«прикручувати» та «затягувати» все, що вже не затягується, в той час, як,
наприклад, керівник Нафтогазу встановлює собі заробітну плату в розмірі
19000000 грн (700000$) на рік!? Це, до речі, на пристойному рівні
топ-менеджерів кращих європейських компаній. І це без премій, які дорівнюють
річному заробітку. Можливо, це пряма дія «європейських» тарифів або їх темна
сторона?
2. Чому Росія є стороною конфлікту, якщо минуло вже
майже два роки з того історичного моменту, як наша країна, за словами її
керманичів, «злізла з газової голки Росії і ми вже тривалий час споживаємо газ з
щедрих родовищ Словаччини! До чого тоді тут Росія?
3. Як так сталося, що Україна, видобуваючи щорічно
близько 20 млрд куб. м газу з власних родовищ, якого достатньо для забезпечення
потреб населення, вимушена форсмажорно закуповувати газ у Польщі, де аналогічний
видобуток газу становить всього 5-6 млрд куб. м газу?
Переконаний, що для більшості відповіді є очевидними,
а для кого ні - раджу зменшити споживання телебачення і спостерігати за тим, як
влада погодиться на вимогу МВФ підняти ціну на газ для комунальних послуг. Бо
це «прикрути» слугувало одній меті: підвести людей до того, що через дії Росії
треба прийняти це рішення. І воно буде прийнято, а влада скаже, що вона до
цього не має відношення. Терпіть через дії Росії.
А заяви про те, що 820 днів не брали ні краплини російського газу, дуже швидко забули. Підвели ситуацію до вимоги МВФ.
А заяви про те, що 820 днів не брали ні краплини російського газу, дуже швидко забули. Підвели ситуацію до вимоги МВФ.
Інші статті:
Комментариев нет:
Отправить комментарий