Українська
влада власноруч завела себе, а заодно і країну, в критичну фазу турбулентності.
Політичне протистояння підходить до піку загострення. Держава і народ втрачають
останні позиції, які утримують наш статус держави і народу. Україну засмоктує в
трясовину корупції і кумівства.
Те, що Україна
зійшла на рівень об’єкта міжнародної політики, держави-клієнта стало доконаним
фактом. Як і те, що для такої політики сформована необхідна внутрішня колона.
Україна
повернулась до осені 2005 року.
Усе це матиме
серйозні негативні наслідки в недалекому майбутньому. Особливо, коли є
розуміння, що сьогодні Україна, як за попередніх спроб витворити державність,
вичерпала ресурс свого самостійного розвитку на отриманій у спадок основі, і потребує
нової якості організації державного, суспільного і людського життя. В іншому
випадку реальністю є загроза руїни, розшматування і розпаду України, сповзання
до нового насилля. Для останнього є все необхідне – зброя, бойовики і критична
маса невдоволених.
Зусилля Заходу
утримати і зв’язати чинну владу можуть лише на певний час загальмувати цей
процес. А в підсумку ще більше ускладнять ситуацію. На годині запитань до Уряду
А.Яценюк із зухвалим пафосом заявив, що «боротиметься до останнього» і
«виконуватиме зобов’язання перед зарубіжними партнерами». Зауважте: не перед
народом, а перед західними партнерами. Він односторонньо прийняв «мужнє й
складне» рішення продовжити боротися до кінця: «У нас принцип: один за всіх і
всі за одного. Ми прийшли єдиною командою і працюватимемо єдиною командою». Для
кого і для чого? «Невдячний» народ
зрозуміти не може.
Очевидно його
надихає те, що, за оцінками американських експертів, «одним із факторів на
користь чинного прем’єра є позиція США, які хочуть зберегти Яценюка на посаді».
Звідси – його виклично-зухвала поведінка.
Для
підтвердження обґрунтованості своїх тривог пошлюся, зокрема, на «Геополітичний прогноз від Stratfor на 2015-2025
роки». В ньому є неприємні тези щодо України. Йдеться не про те, що «нинішній конфлікт з Росією за Україну буде
залишатися в центрі міжнародної системи в найближчі декілька років». А про те,
що «повернення національної держави в якості основної форми політичного життя
на європейському континенті» призведе до формування нових союзів. Зокрема,
Польщі і Румунії, який «по мірі того як Москва буде слабшати, пануватиме не
лише над Білорусією та Україною, але й далі на схід». І що «Польща, Угорщина та
Румунія спробує повернути регіони, втрачені колись у боротьбі з росіянами. Вони
спробують приєднати Україну і Білорусь».
На мою думку, є підстави для таких прогнозів.
Варто зайти в музеї, переглянути підручники й літературу деяких країн, щоб
знайти цьому підтвердження. Спостерігаючи за Росією, не пропустити б проблему з
іншої сторони.
Без перебільшення слід констатувати: Україна
в небезпеці. Україна потребує української влади. Україна потребує винятково
української політики. Негайно!
Комментариев нет:
Отправить комментарий