Відмова в.о. міністра охорони
здоров’я Уляни Супрун та міністра інфраструктури України Володимира Омеляна
працювати із майбутніми держсекретарями,
обраними на конкурсній основі, викликає, щонайменше, логічне здивування.
Зі слів Уляни Супрун "процедура, яка відбувається
- не зовсім удосконалена. Ми бачимо, як подають документи люди, які були в
уряді і колишнього президента Януковича, і були не лише там, але й які у нашому
міністерстві були звільненні через непрофесійність”. Як ми бачимо, «реформатори»
продовжують використовувати зручні, вдало опробовані тези, які на перший погляд
виглядають так шляхетно. Хоча саме призначення Уляни Супрун на посаду в.о. міністра, спровокувало свого часу хвилю
невдоволення через її сумнівну професійну обізнаність. До слова, ці сумніви
вона одразу ж спромоглася підтвердити своїми недолугими ініціативами.
Подібні вимоги згаданих «діячів»
продиктовані скоріше бажанням мати біля себе однодумців, іншими словами - своїх
корисних дурнів.
Якщо ж «гостро виражена принциповість» заважає вам
працювати, то йдіть у відставку і припиніть експериментувати з країною.
Але, розуміючи, що це поки що не відбудеться
(відставка), то цим керівникам, які беззупинно сповідують свою європейськість,
слід нагадати:
1.
Закон про
державну службу фактично було написано саме європейськими кураторами.
2.
Оскільки міністри
– є політичними фігурами і делеговані в уряд від тих чи інших політичних
фракцій і передбачено посаду держсекретаря, обов’язками якого є організація
роботи міністерства незалежно від того, хто міністр і скільки їх зміниться.
3.
Якщо ці міністри
хочуть мати собі зручних слуг, то їм варто пошукати іншу країну.
Розумію, що за всієї їх декларованої європейськості вони б воліли мати справу з
повністю колоніальною країною.
Комментариев нет:
Отправить комментарий