Останніми днями активно педалюється ідея виходу (призупинення участі) України в ПАРЄ (Парламентська Асамблея Ради Європи) у випадку повернення до неї російської делегації.
На мій погляд,
це непродумана та імпульсивна ініціатива. Вже навіть з таких міркувань:
- повернення
російської делегації ще не відбулося, так що не треба передчасно колотити себе
й інших;
- Україна дуже
складно йшла до членства в Раді Європи, ключовим публічним інститутом якої є
ПАРЄ. Щоб вийти розуму багато не потрібно. Питання в тому, як потім повертатися,
на підставі якої аргументації. Отже, слід насамперед думати про наслідки та
наступні кроки;
- для
обстоювання українських інтересів на міжнародних площадках належить
використовувати будь-які можливості, а не демонструвати наміри грюкати дверима.
Ми не в тій ваговій категорії, щоб це робити;
- Україна, яка
вважає себе жертвою агресії, і заявляє про намір вийти – це взагалі політичний
і дипломатичний нонсенс;
- звісно, з
опонентом простіше й комфортніше вести полеміку і навіть боротьбу поза очі.
Для цього
особливого геройства, відповідних аргументів та знань, політичної і
дипломатичної майстерності не так вже й потрібно. Треба, врешті-решт, навчитися
двобою у відкритих дискусіях, завойовувати і мати союзників з усіх 46
країн-членів РЄ;
- не варто зловживати
довірою й підтримкою з боку європейської спільноти. Вони терпляче ставляться до
нас лише тому, що через Україну реалізується завдання ЄС та США на стримування
Росії. Судячи з усього, їх терпіння щодо нас не безкінечне. А тут, ще наші «змагання» з приводу найдошкульніших оцінок
ПАРЄ;
- рішення з
цього приводу, по ідеї, повинна приймати Верховна Рада. А якщо до цього дійде,
то це буде ще однією демонстрацією відсутності консолідованої позиції в
українському політикумі.
Отже, перед
проголошенням подібних ініціатив належало б добре подумати, розсудливо зважити
всі за і проти.
А проблеми
потрібно вирішувати по мірі їх надходження. Невже немає чим займатися!
Інші статті:
Комментариев нет:
Отправить комментарий