Влада розраховувала і готувалась до
виявлення народного невдоволення з огляду на непідйомні тарифи на осінь. Хоча
було сподівання, що за літо люди переколотяться і рівень невдоволення не матиме загрозливого рівня. Сталося не так, як
гадалося. Почалося зараз. І це є момент істини для Верховної Ради. Чи зможе
вона наважитись і розірвати пуповину із виконавчою владою, точніше з МВФ, у
піддиктовку якого «шалено» здійснює реформи українська влада. Очевидно, що
зробити це складно, а то й неможливо; що продовженням парламентської коаліції є
уряд, який вона сама й призначила і з яким разом поділила країну на сфери
впливу.
Можна
скільки завгодно аргументувати цю тарифну катастрофу тим, що ціни ринкові, що в
такий спосіб долається корупція. По-перше, її не долають, а почергово очолюють.
По-друге, спочатку встановіть ринкові пенсії і зарплати. А для початку
спустіться на рівень села, селища, міста і наочно, дивлячись у вічі людині,
розкажіть, як їй вижити.
Якщо
Верховна Рада не візьме питання у свої руки і не поставить на місце регулятора
в особі НКРЕ, вона повинна негайно піти. А люди повинні найняти на дострокових
виборах тих, хто буде розуміти їх проблеми і виступати справді представником
народу. Очевидно, що виборці мають обирати безпосередньо людину, а не бізнес
структури, які називаються партіями, і мати можливість безпосередньо
контролювати та відкликати тих, хто не виправдовує їх надії і сподівання.
Інші статті:
Комментариев нет:
Отправить комментарий