вторник, 17 мая 2016 г.

В КРАЇНІ СЛІПИХ, ОДНООКИЙ - КОРОЛЬ

Світ, як ніколи, потребує сьогодні лідерів, покликаних піднести людство на щабель вище.
На цьому фоні особливо проступає убогість української політики та українських політиків. Суспільство годують «новинами з відхожих місць» (вислів Е.М.Ремарка). Маємо багато минулого і жодного майбутнього. Обсмоктується нікчемне і неіснуюче.
Політики та різного роду технологи відверто «відтягуються», а народ все це продовжує сприймати зі зляканою серйозністю. Він перейшов в режим існування, коли чи не єдиною його опорою залишається повітря. Людей прирікають на життя в державі, якій не можна довіряти.
Раніше були проекти світлого майбутнього. Зараз – проекти невідомо чого. І водночас домінує стара ідея силоміць загнати усіх в рай. А тих, хто не розуміє свого «щастя» залякати війною або виставити ворогом, агентом і т.д. і т.п.
Люди не розуміють і не сприймають суцільної балаканини про реформи, за якою проступає абсолютна яловість влади. Калькована, безграмотна і безглузда тріскотня з центру незмінно подається за омріяне людьми щастя.
Упаковка видається за продукт.
А, скажімо, стопроцентний ідіотизм (вислів А.Гальчинського)  оподаткування пенсій продовжує торжествувати, не дивлячись на те, що питання начебто присутнє у розкладі засідань ВР. І такий ідіотизм присутній багато в чому – комунальних тарифах, пенсіях, «оптимізації» мережі освіти та охорони здоров’я, не кажучи вже про рівень їх забезпечення. В байдужості та навіть презирстві до людей взагалі.
Наприклад, гучно й патетично говорять про героїв та втрати в ході АТО (читай – війні), а про прямі втрати в ході так званого медичного реформування – ні пари з вуст. Страшно!? Страшно говорити, що фактично реалізується сценарій запрограмованого занепаду України.
Провідними реформаторами і демократами у нас виявились люди, які лише спромоглися вивчити звучну термінологію, демонструють вміння вдаватися до незвичних ефектів та екстравагантних дій.
Нині домінують негативний кадровий відбір і обвальна де професіоналізація. Система управління на місцях розвалена і паралізована.
Під прикриттям майдану гору взяли такі собі браконьєри українського народу. Переважно молоді, із західними дипломами, з приталеними короткими піджачками, з правильним ботоксом, в штанцях-дудочках відомих брендів (оціночний набір із публікації Івана Компана). І повністю звільнені від розуміння України, проблем народу. Взагалі політику перехопили особи, які начисто позбавлені елементарних принципів та правил.
ВР, яка забезпечувала певну збалансованість суспільних процесів в Україні, повністю втратила свої позиції, перетворилася на додаток державної машини. Яка у свою чергу рухається без будь-яких гальм і орієнтирів. А куди за таких обставин можна дістатися добре відомо. Вже навіть з нашої новітньої історії.
Україна потребує повного перезавантаження. Революції його не забезпечать. І почати потрібно з перевиборів ВР – за чітких правил, коли люди будуть обирати особу, а не партію, в якій часто-густо ховається непотріб за великі гроші, і матимуть чіткі й прості механізми її контролю та відкликання.

Давайте візьмемо до уваги правило: хто хоче утриматися, той втрачає, хто готовий відступити – того прагнуть утримати.

Інші статті: 



Комментариев нет:

Отправить комментарий