Політики
дедалі активніше нарощують словесні вправи, незважаючи на те, що в слова люди
все менше вірять, як і в темні душі влади.
Тому, схоже,
що в політичний оборот починають вводити документи таємного змісту. Почали з
публікації засідання РНБО 28 лютого 2014 року.
Питання: хто і
на якій підставі прийняв рішення про зняття грифу таємності? Одноосібно навіть
найвища політична особа не має на це права. Хто гарантує автентичність тексту і
за це відповідає? З якою метою це зроблено? Теза, щоб «покласти край
інсинуаціям», до уваги не приймається. Адже на подібні інші «інсинуації» не
підстелюють документи з державними таємницями.
Якщо це просто
відбілювання через підкріплення у такий спосіб попередньої мантри, наприклад,
що боєздатність країни була зведена до 5 тис. військовослужбовців, то це
нісенітниця. Лише в Криму їх було до 25 тисяч.
Якщо навіть
виходити з оприлюдненого, то очевидним є те, що представники щойно посталої
влади продемонстрували повну некомпетентність і неготовність брати на себе
відповідальність. Зі стенограми також напрошується висновок, що сектор безпеки
й оборони, правоохоронні структури загалом не сприйняли перемоги через
насильство.
Ключове
питання,на яке суспільство мало б знати відповідь: до чого готують Україну,
надаючи публічності цілком таємним документам?
Звучить
припущення, що таке дійство пов’язане з урядовою епопеєю. Ю.Тимошенко продовжує
вимагати проведення позачергового засідання ВРУ, щоб таки добити цей Уряд.
Нагадаю: щоб домогтися від Голови ВРУ його скликання потрібно просто оформити
таку вимогу трьох депутатських фракцій (груп) чи п’яти комітетів. І не треба
збирати 150 підписів. Це реальний варіант перевести політичний процес у політичну
дію.
Комментариев нет:
Отправить комментарий