БАЙДУЖІСТЬ ВЛАДИ

Схоже, що особливо в останній період всі сущі в Україні, маю на увазі владу, почали несамовиту боротьбу з корупцією. А відповідно до останнього звіту агентства «Transparency International», Україна залишає за собою лідерство в рейтингу найбільш корумпованих країн східної Європи. Це, перш за все, говорить про неприємну стабільність, яку невтомно демонструє у своїй «професійній» діяльності урядова команда. Готова команда для ведення підривної діяльності в будь-якому уряді інших держав. Якщо, звісно, ставити таке завдання.

На превеликий жаль, на цьому сумному антидосягненні здобутки Кабінету Міністрів закінчуються. Принаймні я їх не бачу.  

Натомість маємо всі ознаки посилення протистояння між прем’єрською та президентською командами. Про що свідчить вже неприхована агресивна риторика членів обох команд. Через бажання якомога точніше спрогнозувати власне майбутнє, жорсткішою стає боротьба навколо головного урядового крісла та місць у майбутньому парламенті. Яскравий тому приклад останній наратив від А.Яценюка про необхідність проведення референдуму щодо змін до Конституції.

Власне, подібні протистояння між гілками влади не є чимось новим для  України. Питання лише в тому, чи вистачить знесиленій країні ресурсів пережити наслідки такого протистояння в часи найскладніших випробовувань?

В той самий час, коли владні вертикалі цілковито зайняті убезпеченням власним комфортним майбутнім, у паралельному житті, житті простих українців, триває інша боротьба – за виживання. Байдужість влади ставить людей в такі умови, коли вони вимушені спиратися виключно на власні сили, або братися за вила, оскільки ресурс виживання для більшості повністю вичерпаний.