Скільки можна списувати все на колишніх?!
Подібне торохтіння та марнотратство високооплачуваного депутатського часу у
формі навіжених заяв, які нічого нового і корисного для людей та країни не
несуть, лунають чи не кожного засідання Верховної Ради. Таке собі грубе
нетримання мови. Як тут не згадати слова Моріса Дрюона із «Проклятих королів»:
навіть святі Петро і Павло не змогли б довести, що вони не єретики, повернися
вони в цей світ і постань вони перед обвинувачами.
Нинішні європейські прогресивні, із суттєвими
«реформаторськими» схильностями (ближче до суті – відхиленнями), трудяться у
поті чола вже майже повний виборчий термін. Дехто з них так стрімко і кричуще
«реформувався» зовні особисто, що не зрозуміло, чи це нервове, чи прямий вплив
їх власного локального покращення? З енергією, гідною кращого застосування,
продовжують скидати власну професійну неміч та невігластво на минуле, яке
підступно, в особі конкретних представників злочинної влади, руйнує всі їх
благородні заклинання й наміри. Не поспішають позбутися такої вигідної
аргументації, яка, за умови правильного емоційного оснащення, дає гідну відсіч
будь-яким незручним закликам щодо своєї причетності до жахливого падіння країни
у прірву. Проте на все свій час і з моменту форсованого «Исхода» тих, які у
«всьому винні» минуло чотири роки.
То невже всі потрясіння останніх років наш люд
отримав у спадщину?! А, можливо, всі ми ідіоти, які цього не розуміють, як і не
бачать результати реформ?
Схоже, що нас таки тримають за ідіотів, коли вже
13 міністрів закордонних справ країн СЄ підписали спільну позицію: нинішня
влада зробила блискучі реформи. Тож потрібно утримуватися від підтримки
популістів. І створити всі умови, щоб нинішні керівники довели усі справи до
«щасливого фінішу».
Фактично це є нічим іншим як свідченням позиції
партнерів України: всі чинні мають залишатися на своїх посадах і повністю
виконати те, що їм було приписано. Отже, за український народ вже вирішено, що
«коней на переправі не міняють».
Оце і є демократія. Звісно, вищого,
європейського виміру.
Згадаймо, що колись говорив один знаковий діяч:
негідники, але наші негідники.
Висновок: усі, хто проти цієї влади – популісти.
У кращому випадку. А у нас поголівно всі популісти.
Комментариев нет:
Отправить комментарий