Кабінет
Міністрів в особі А.Яценюка виявив бажання і навіть потребу прозвітувати 11
грудня про річницю діяльності. Причини такого «пострілу на випередження»
очевидні. Утім, як і те, що нас очікує масована кампанія з навіюванням виключно
позитиву і вражаючих результатів реформ за надзвичайно складних і навіть
драматичних обставин, війни та антинародних діянь попередників. Натомість
базові моменти, вже за традицією, будуть замовчуватися.
Беручи
до уваги, за яких умов Уряду довелося піднімати країну і віддаючи йому належне
за це, разом з тим варто звернути увагу на таке:
1.
Прем’єр А.Яценюк і його команда працюють з 27 лютого 2014 року, тобто ще трохи
й буде два роки.
2.
Середня заробітна плата по країні лише за цей рік зменшилась з 405 до 185 у
доларовому еквіваленті. Україна – найбідніша в Європі.
3.
Споживчі ціни злетіли на 39,5%, на продовольчі товари - 35,7, комунальні послуги - 96,5, а реальна
заробітна плата впала на 23, рівень безробіття сягнув 11, падіння економіки
склало 11,8%. Прожитковий мінімум маємо у 1330 гривень, тоді як мінімальна
потреба не нижче 2500 гривень.
4. Чи не
найвищим досягненням урядовці вважають наповнення державної скарбниці. За їх
словами, попередники залишили на казначейських рахунках у межах 100 тис.
гривень, тоді як зараз 5 мільярдів доларів. Питання: а що це дає простим людям
і за рахунок чого це досягнуто, коли пенсії і зарплати не індексуються, лікарні
не фінансуються, школи закриваються, а Уряд, перебуваючи під наглядом МВФ, не
має права розпоряджатися самостійно цими коштами? Багатий Уряд при тотально
бідному населенні – це абсурд.
5. За
прогнозами, на кінець 2015 року зовнішній борг країни у півтора рази перевищить
ВВП (156,7%). Це – катастрофа для країни. Додайте до цього ще й умови
реструктуризації зовнішніх боргів. Страшна “перемога” над приватними
кредиторами у підсумку стане Україні ще як мінімум у 20 мільярдів зверху. Що
тут скажеш? - подбали про майбутнє України на 20 років уперед.
6. Війна
корупції обернулася вражаючими масштабами розкрадань. Відомий економіст Андерс
Аслунд ще за часів президентства Януковича стверджував: бюджетні розкрадання в
Україні сягають майже 10 мільярдів доларів щорічно. М.Саакашвілі заявив, що в
попередньому (2014) році було розкрадено біля 7 мільярдів доларів. 18 березня
цього року колишній Голова Держфінінспекції Микола Гордієнко заявив, що через урядові
фінансові схеми державі нанесено збитків в розмірі 7,6 мільярдів гривень.
Якщо
йдеться про звіт, то не повинно бути неправди і маніпуляцій. Бо такі дії в
ранзі політики – це різновид диктатури.
На
превеликий жаль, Уряд далекий від розуміння країни і людей, не має стратегії та
навіть тактики, демонструє переважно активізм. Не в останню чергу цей активізм,
вже за українською традицією, націлений на боротьбу з минулим, а не
конструювання цивілізованого сьогодення й майбутнього. Ми добре навчились
передбачати минуле і безпорадні щодо майбутнього.
За
балаканиною про реформи урядовці так і не спромоглися побачити проблеми і
життєві потреби, як прийнято говори в політколах, пересічного або маленького
українця.
Як тут
не згадати слова героя з комедії «Віяло леді Уіндермір. П’єса про хорошу жінку»
Оскара Уайльда: «Що є цинік? Це людина, яка всьому знає ціну і нічого не
цінує».
Комментариев нет:
Отправить комментарий